What amazes me the most about traveling is the wonder of unexpected encounters.
After my wonderful trip to Germany (more about it later) with stops in Vienna
After my wonderful trip to Germany (more about it later) with stops in Vienna
I didn't expect to meet someone very special in the last hour of my stay in Austrian capital.
I was already exhausted after the early travel from Berlin to Vienna and several meetings when I met Hoa. She found the message on Couchsurfing about my desire to do a photo walk, was kind enough to respond late at night to my emails and meet the complete stranger the next day.
You just send a message to the void of Internet, and somehow wonderful people catch them and then meet you. I still can't believe that it works. I wasn't sure how Hoa would look like, but when I stepped out of U-Bahn 15 minutes later than planned, I saw a girl taking a picture of a homeless man, pointing a camera straight into his face,neither being nervous nor shy. I thought: "That's a good start".
I was already exhausted after the early travel from Berlin to Vienna and several meetings when I met Hoa. She found the message on Couchsurfing about my desire to do a photo walk, was kind enough to respond late at night to my emails and meet the complete stranger the next day.
You just send a message to the void of Internet, and somehow wonderful people catch them and then meet you. I still can't believe that it works. I wasn't sure how Hoa would look like, but when I stepped out of U-Bahn 15 minutes later than planned, I saw a girl taking a picture of a homeless man, pointing a camera straight into his face,neither being nervous nor shy. I thought: "That's a good start".
I didn't expect that one hour with a stranger would be too little. And when I was literally jumping onto my train to the airport, it felt like tearing apart with a sister you've never met before. She told me: "The pictures I made of you do not look good. You have to come back, so I'll make the better ones." And I definitely will, Hoa.
Що мене найбільше вражає у подорожах, так це невичерпна присутність неочікуваних зустрічей.
Після чудової поїздки до Німеччини (про яку згодом) із зупинками у Відні, я не очікувала зустріти когось особливого у мою останню годину перебування в австрійській столиці.
Я вже була виснажена раннім перельотом з Берліну до Відня, прогулянки і декількох зустрічей, коли я зустріла Хоа. Вона побачила моє повідомлення на Couchsurfing про те, що я шукаю партнера для фотопрогулянки, мило відповідала на мої пізні імейли, і погодилась зустрітись зі мною наступного дня. Ти просто надсилаєш повідомлення у порожнечу інтернету,
і якимось чином чудові люди ловлять їх, і знаходять тебе. Я досі не розумію, як це працює.
I не знала точно, як Хоа виглядатиме, але коли я вийшла з метро, на 15 хвилин пізніше, ніж планувалося, я побачила дівчину, яка фотографувала безпритульного чоловіка, тримаючи камеру прямо перед його обличчям, не нервуючи ы не соромлячись. Я подумала: "Це гарний початок".Я не очікувала, що одна година із незнайомцем буде так замало. І коли я буквально застрибувала у потяг до аеропорту, було таке відчуття, що я відриваюсь від сестри, яку ніколи не бачила. Вона сказала мені: "Твої фотографії, які я зробила, не дуже вдало вийшли. Тобі доведеться приїхати знову, аби я зробила кращі.» Я повернусь, Хоа.
No comments:
Post a Comment